Про ДПА у 9 класі з історії та правознавства.
Орієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році
(із додатка до листа Міністерства освіти і науки України від 27.03.2019 № 1/9-196)
Історія України. Всесвітня історія
Завдання для ДПА мають бути зорієнтовані на визначення рівня навчальних досягнень учнів, які включають основні питання програми.
Учитель готує кілька варіантів атестаційних робіт (наприклад, 10). Кожен з таких варіантів може містити по 22 тестових завдання з історії таких форм:
• завдання 1-16 мають чотири варіанти відповідей, серед яких треба вибрати одну правильну;
• у завданнях 17, 18 до кожної інформації, позначеної буквами, потрібно добрати одну правильну відповідь з варіантів, позначених цифрою;
• у завданнях 19, 20 потрібно розташовувати історичні події у хронологічній послідовності;
• завданнях 21, 22 мають сім варіантів відповідей, серед яких треба вибрати три правильні.
Зміст тестових завдань повинен відповідати навчальним програмам для загальноосвітніх навчальних закладів та змісту підручників з історії, рекомендованих Міністерством освіти і науки
України.
Під час виконання завдань учні мають виявити:
- знання історичних фактів, подій, явищ, процесів, понять, термінів, хронології, картографії, історичних особистостей, культурно-історичних пам’яток;
- уміння аналізувати, узагальнювати, визначати причини й наслідки історичних подій та явищ, оцінювати їхнє значення;
- уміння встановлювати відповідність і послідовність між подіями, явищами, процесами та періодами;
- уміння працювати з історичними джерелами: історичними документами, картами, схемами, фотоматеріалами тощо.
Правознавство
Державна підсумкова атестація з предмета «Правознавство» учнів 9-х класів проводиться в письмовій формі.
Перевірка результатів навчання учнів основ правознавства передбачає оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок.
При складанні завдань для ДПА вчителеві слід взяти до уваги наступне:
- спрямування завдань на перевірку вмінь і навичок учнів, передбачених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти;
- відповідність завдань концепції та змісту чинної навчальної програми з предмета;
- різноманітність завдань, що уможливить виявлення й оцінювання рівня сформованості правової предметної компетентності дев’ятикласників у сукупності таких компетенцій як інформаційна (правові
знання), логічна (розвиток юридичної логіки), процесуальна (правові вміння), аксіологічна (емоційно-ціннісне ставлення учня до правових явищ і процесів);
- поточні зміни в чинному законодавстві України;
- відповідність завдань віковим особливостям учнів 9-х класів (розвиток критичного мислення, вміння абстрагувати, життєвий досвід тощо);
- можливість застосування для оцінювання 12-ти бальної шкали.
Для проведення ДПА вчителеві слід підготувати не менше двох варіантів комплексних завдань. При цьому всі варіанти мають бути уніфікованими за формою й типами завдань. Кількість завдань у кожному
варіанті від 4 до 6. Рекомендуємо у ДПА з курсу правознавства використовувати такі типи завдань:
1. Тестові завдання на вибір однієї або кількох (варіант зі сполученням цифр) правильних відповідей. Виконання таких завдань зводиться до репродуктивного відтворення учнями наявних в них правових
знань. Тестові завдання на пошук відповіді зі сполученням цифр передбачають обрання учнями варіанту, в якому значаться цифри, під якими містяться відповідні ознаки. Виконання такого типу завдання
передбачає визначення ознак понять, складників явищ, етапів процесів у їх сукупності й виявляють уміння учнів співставляти та аналізувати правову інформацію, визначити, що відноситься до того чи
іншого поняття (явища, процесу).
2. Завдання зі встановлення відповідності. Такі завдання, як і попередні типи завдань, – це відтворення учнями на репродуктивному рівні набутих знань з правознавства. Алгоритм виконання учнями
такого типу завдання зводиться до підшукування відповідностей (пар) між поняттями й визначеннями, назвами й описом тощо.
3. Завдання з визначення поняття та ілюстрації його прикладом. Виконуючи такі завдання, учням слід відтворити поняття якомога точніше до дефініцій, поданих у нормативно-правових актах, або ж
подати визначення поняття у сукупності його суттєвих ознак. Важливо, щоб учні продемонстрували вміння ілюструвати теоретичне положення конкретним прикладом, що й слугуватиме індикатором їхнього
розуміння основних теоретичних положень правознавства.
4. Завдання на виявлення трьох відмінностей між правовими поняттями. Такі завдання перевіряють вміння учнів розрізняти й порівнювати правові поняття, явища, процеси тощо. Для з’ясування
відмінностей учневі слід спочатку визначити, до якого роду належать зазначені види понять, а потім знайти відмінне в них за визначеними лініями (показниками, критеріями) порівняння.
5. Завдання з побудови логічного ланцюжка. Виконуючи завдання такого типу, учень має віднайти зайве поняття й пропущене в запропонованому ланцюжку поняття, узагальнити й указати, якому правовому
явищу чи процесу ці поняття відповідають.
6. Завдання з виявлення помилок та/або недоречностей у запропонованих текстах. Такі завдання вимагають від учнів демонстрації засвоєних правових знань.
7. Завдання з аналізу фрагмента юридичного документа (положення нормативно-правового акта). Такий аналіз здійснюється учнями за поданими до фрагмента запитаннями на кшталт: про яке поняття
йдеться у фрагменті НПА; що означає це поняття; які правовідносини врегульовуються зазначеним положенням тощо. Відповідаючи на запитання до фрагменту НПА, учні мають віднайти і виписати основне
поняття, згадуване у фрагменті, дати його визначення, продемонструвати свої знання пов’язаних з чільним поняттям питань/проблем тощо.
8. Аналіз (розв’язання) правової ситуації за запитаннями до неї. Виконання такого завдання передбачає застосування учнями комплексу предметних знань (в тому числі й положень законодавства) й
спрямоване на виявлення навичок учнів застосовувати набуті правові знання й предметні вміння, а також представляти оцінні судження щодо правових подій, явищ і процесів.
Окремі завдання атестаційної роботи мають носити творчий характер і уможливлювати демонстрацію учнями вміння висловлювати власні емоційно-оцінні судження щодо юридичних подій, явищ і
процесів.
При оцінюванні комплексних завдань для ДПА з правознавства рекомендується застосовувати загальноприйняту 12-ти бальну систему оцінювання. Оцінювання може бути, наприклад, таким: тестові завдання
на вибір однієї правильної відповіді з чотирьох або тестові завдання на вибір кількох правильних відповідей (варіант відповіді зі сполученням цифр) оцінюються по 0,5 бала за кожну правильну
відповідь чи комбінацію цифр; завдання на встановлення відповідності оцінюється в 1 бал, який виставляється при правильному знаходженні учнем усіх відповідностей (пар) у завданні; завдання з
визначення поняття й наведення прикладу оцінюється в 2 бали, де виконання першої частини завдання – це 1,5 бали, а приклад – 0,5 бали; завдання з пошуку трьох відмінностей між правовими
поняттями/явищами оцінюється в 0,5 бала за кожні правильні пари відмінностей однієї лінії порівняння; аналіз фрагмента юридичного документа оцінюється у 2 бали; 3-ма балами оцінюється завдання з
аналізу правової ситуації тощо. Утім, учитель може на власний розсуд застосовувати будь-яку систему оцінювання завдань з подальшим її «переведенням» у 12-ти бальну шкалу.
Державна підсумкова атестація з історії та правознавства у 9 класі
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 01.02.2019 р. №116 до переліку навчальних предметів, із яких проводиться 2018/2019 н.р. державна підсумкова атестація (ДПА) у 9 класі, включено історію України, всесвітню історію та правознавство.
Також МОН надані орієнтовні вимоги до проведення ДПА у 2018/2019 навчальному році.